З практики ортопеда: врослий ніготь

Анна Любецька-Детка, багаторічний ортопед і тренер Podoedukacja, розповідає про свій незвичайний випадок.

Врослий ніготь – одна з найпоширеніших причин відвідування ортопеда.

Нічого складного - просто прибрати дратівливий елемент, накласти тампонаду правильно підібраним препаратом (або без нього) і все. Гірше при наявності грануляційної тканини і гнійного ексудату. Тоді у нас є чим зайнятися, але це для нас повсякденне життя. Так, потрібно бути обережнішим, оскільки грануляційна тканина має властивість кровоточити, але якщо пацієнт співпрацює з нами, це можна зробити.

Хочу поділитися з вами своїм (для мене дуже цікавим і складним у роботі) кейсом.

Хлопець - 18 років, недоношений, важкий ДЦП, епілепсія, проблеми з легенями; не може говорити, не їсть самостійно, приймає неврологічні препарати.

Він прийшов до мене прив'язаним до коляски, точніше, його привезли батьки. І тут почало йти в гору... його не посадиш на ортопед, він не скаже, де болить. У таких ситуаціях доводиться підлаштовуватися під пацієнта. Тож я сів на підлогу й почав медичне обстеження (коли я побачив проблему, я був настільки вражений, що навіть не думав робити фото). 

ВІЗИТ 1

Палець правої ноги набряклий, теплий, червоний, з двосторонньою грануляцією, гнійним ексудатом і, крім того, синьогнійної палички. Зазвичай в такому випадку я акуратно видаляю дратівливий елемент, але тут я вирішив повністю видалити грануляційну тканину (яка також міцно розташувалася під пластиною). Це було нелегко, тому що хворий постійно рухав ногою (безумовний рефлекс). Коли мені це вдалося (повірте, це був справжній подвиг), я хотів поставити стерильну тампонаду Braunol, що було нелегко. Кожне застосування закінчувалося неконтрольованим рухом пацієнта і нігтьова складка заливалася кров'ю. Вже в 10 раз спрацювало!!!

І що тепер? Найкраще буде провітрити ногу, дати носку подихати. На жаль, це не так. Стопа деформована, великий м'яз розташовується під 2-м і 3-м пальцями. Немає шансів, треба якось відокремити, але чим? Я зупинив свій вибір на поролоновій трубці. Завдяки допомозі батька пацієнта мені вдалося його надіти та закріпити печевою вишивкою (про пластирі не може бути й мови). Було б добре зараз не взуватися. Але це також неможливо, тому що пацієнт несвідомо вдаряється п'ятами об візок... а оскільки у нього має бути взуття (і до того ж досить жорстке), то ще й шкарпетки, які захистять від потертостей. І ось мій страх – що буде далі, чи впораюся?

ВІЗИТ 2

Я призначив повторний прийом через два дні. І що я бачу? Вже краще, ура!!! Тож ми повторюємо розвагу. Цього разу лише з 7 спроб мені вдалося накласти пов’язку без крові (стерильну, звичайно, з Braunol, з поролоновою трубкою для полегшення).

ВІЗИТ 3

Наступний візит через 48 годин. Налагоджується. Набряк починає спадати, грануляційна тканина красиво зменшується, гнійного ексудату немає. Поступаю як і раніше.

ВІЗИТ 4

Наступний візит – ще 2 дні. Значне покращення. Сьогодні я вирішив додатково очистити уражений ніготь і додати до свого щоденного використання мікостатичну настоянку для нігтів.

Загалом для повного одужання знадобилося 7 візитів (таке щасливе число). Відтоді раз на місяць відвідую пацієнта, щоб вкоротити ніготь, бо батьки бояться його обрізати.

І це моя думка... ми не можемо вказати конкретні процедури для врослого нігтя. Єдиної схеми дій немає. Пам’ятаймо, що потрібно лікувати кожного пацієнта індивідуально та адаптувати терапію до його чи її можливостей.

З повагою та бажаю успішного лікування.

Анна Любецька-Детка